У минулому номері «ДТ» Віктор Ющенко поділився з читачами своїм баченням конституційної реформи. Глава держави висловив сподівання, що його програмна стаття покладе початок широкій дискусії. «Дзеркало тижня» вирішило підтримати президентський почин і залучити до обговорення животрепетної теми тих, від кого багато в чому залежить доля процесу — лідерів головних політичних сил. Юлія Тимошенко, В’ячеслав Кириленко, Володимир Литвин, Петро Симоненко й Віктор Янукович періодично ділилися з громадськістю своїми прогнозами про майбутнє головного документа держави.
Кириленко переконаний, що створена президентом Національна конституційна рада стане ефективним інструментом політреформи. Тимошенко, Симоненко й Литвин такого оптимізму не поділяють.
Кириленко повністю за всенародний конституційний референдум. Він упевнений, що прийняти новий Основний Закон чинний склад ВР не в змозі. Тимошенко, Симоненко й Литвин наполягають на обов’язковому виконанні парламентських процедур, а також припускають, що 300 голосів, відданих за нову редакцію Конституції, — зовсім не фантастика. Хоча й посилаються при цьому на різні причини, умови й обставини. Референдум (після прийняття Конституції в Раді) всі троє називають бажаним механізмом, але не надто вірять у його проведення.
Кириленко — категоричний противник дострокових президентських і парламентських виборів після проведення конституційної реформи. Троє його заочних співрозмовників вважають позачергові кампанії дуже й дуже можливими.
Кириленко — за сильну президентську владу. Відмова від цієї моделі, на його думку, може призвести до втрати суверенітету.
1. Чи доцільне, на вашу думку, проведення конституційної реформи в умовах системної політичної кризи?
Системна політична криза сама є наслідком невдало проведеної конституційної реформи, зафіксованої результатами голосування 8 грудня 2004 року. Та реформа не мала нічого спільного із покращенням Конституції і приведенням її у відповідність до головних вимог простих людей. Вона була скерована лише на зменшення повноважень майбутнього президента Ющенка, який уже очевидно перемагав на виборах. Саме тоді були закладені підвалини системної політичної кризи. Щоб цю кризу унеможливити відтепер і надалі, необхідна нова редакція Конституції. Тому конституційна реформа якраз і розв’яже системну політичну кризу.
2. Ви виступаєте за внесення змін і доповнень у чинну Конституцію чи за прийняття нової редакції Основного закону?
Я не бачу можливостей обмежитися лише змінами і доповненнями до чинної Конституції, з огляду на поляризацію депутатського корпусу у Верховній Раді України. Переконаний, що за таких умов жодна принципова зміна через парламент не пройде. Нам необхідне напрацювання нової редакції української Конституції.
3. Ви виступаєте за:
— посилення президентської влади;
— збереження чинної системи розподілу владних повноважень (із деякими уточненнями);
— посилення парламентаризму, що припускає ліквідацію інституту президентства (чи обрання президента парламентом)?
Поясніть, чому.
Я прихильник відновлення балансу між обов’язками всенародно обраного глави держави і повноваженнями, наданими йому для виконання цих обов’язків. Президент є гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності, прав та свобод людини і громадянина. Він обраний усім українським народом, і величезна кількість очікувань у плані позитивних змін сконцентрована саме на інституті президента. Тому я переконаний, що президент повинен отримати необхідні повноваження для реалізації тих завдань, які перед ним поставили люди на всенародних президентських виборах.
Вибори президента у парламенті і, тим більше, ліквідацію інституту президента України я вважаю неприпустимими і вкрай шкідливими. Такий підхід може призвести до втрати державного суверенітету. І я не перебільшую.
4. Чи вважаєте ви, що створена з ініціативи президента Національна конституційна рада стане ефективним майданчиком для обміну думками з приводу конституційної реформи? Чи спроможна НКР розробити проект, який стане основою для майбутньої конституційної реформи?
Безумовно. До Національної конституційної ради увійшли представники всіх політичних сил, які представлені в парламенті, представники неурядового сектору і, головне, — провідні українські правники та експерти. Серед членів НКР багато відомих спеціалістів у галузі саме конституційного права. Тому я не бачу жодних перешкод для того, щоб, за умови виявлення доброї волі всіх сторін цього процесу, Національна конституційна рада розробила нову редакцію української Конституції, яка може лягти в основу загальнонаціонального компромісу.
5. Чи підтримуєте ви ініціативу президента про затвердження проекту нової Конституції на референдумі?
Так, підтримую. Оскільки, повторюю, переконаний у неможливості ухвалення жодної принципової зміни до Конституції у теперішньому українському парламенті.
6. Чи вважаєте ви за можливе затвердження проекту нової Конституції на референдумі без проходження необхідних парламентських процедур і без наявності висновків Конституційного суду?
Національну конституційну раду для того й створено, аби відбувся етап глибокого попереднього обговорення з участю всіх зацікавлених політичних сторін та представників правової науки. Однак, на мою думку, Конституційний суд повинен дати свої висновки щодо нової редакції Конституції, яка буде напрацьована у Національній конституційній раді.
7. Чи здатний нинішній склад Верховної Ради забезпечити 300 голосів для проходження конституційної реформи? Якщо так, то яку саме модель політичного устрою, на вашу думку, він може підтримати?
Не здатний. Більше того, я маю підозру, що депутати від опозиції не дадуть 300 голосів навіть для скасування 80-ї статті чинної Конституції, яка передбачає депутатську недоторканність. Тим більше я переконаний, що жодна стаття, яка стосується повноважень президента, уряду, парламенту, судової системи, не має жодних шансів отримати 300 і більше голосів із тих причин, про які я вже казав раніше.
8. Свого часу Віктор Ющенко ініціював проведення круглого столу, підсумком якого стало прийняття Універсалу національної єдності. Який механізм ви можете запропонувати для поновлення стабільної роботи парламенту і забезпечення ефективної взаємодії всіх гілок влади?
У парламенті механізм один — регламент. Тому ми підтримуємо пропозиції опозиційних сил щодо доповнення регламенту нормами про забезпечення діяльності парламентської опозиції. Ми готові надати опозиції можливість протягом одного дня на місяць повністю формувати порядок денний із тих питань, які є найважливішими для опозиції. Крім того, поточний порядок денний українського парламенту також повинен формуватися з урахуванням думки найбільших опозиційних сил у парламенті.
А для налагодження ефективної взаємодії гілок влади саме й потрібна нова редакція української Конституції. Половинчасті заходи у цій справі будуть неефективні.
9. Якщо роботу Верховної Ради буде розблоковано, які з 12 законопроектів, внесених до парламенту з ініціативи президента, ви готові:
— однозначно підтримати;
— обговорити;
— категорично відкинути.
«Наша Україна — Народна Самооборона» — це єдина президентська фракція у парламенті, і ми підтримуємо всі законопроекти, які вносить до парламенту президент Ющенко. До того ж, як свідчить практика, у режимі другого читання депутати вносять до президентських законопроектів поправки, котрі справді покращують редакцію норм, запропонованих президентом у початковій редакції його законів. Це звичайна парламентська практика, якої буде дотримано й надалі.
10. У разі проведення конституційної реформи, яка змінює характер і обсяг повноважень глави держави та Верховної Ради, чи вважаєте ви за можливе проведення дострокових президентських і парламентських виборів?
В’ячеслав Кириленко — Не бачу потреби у проведенні ні дострокових парламентських, ні, тим більше, дострокових президентських виборів. Країні потрібен час для того, щоб хоча б розпочати структурні економічні та суспільні реформи.
