Ксенія Ляпіна: Європейська хартія для малих підприємств - дороговказ для відповідальних урядів

“Європейська хартія для малих підприємств - це дороговказ для відповідальних урядів, які вбачають перспективи у підтримці і розвитку малого і середнього бізнесу. Частина принципів, задекларованих у Хартії, вже передбачена українським законодавством, але заходи щодо їх реалізації в Україні не виконуються. Завдання уряду – виконати задеклароване шляхом реалізації дієвих і ефективних заходів з підтримки і розвитку малого і середнього підприємництва”.

Про це в інтерв’ю Офіційному сайту Блоку сказала народний депутат від фракції “Наша Україна – Народна Самооборона”, заступник Голови парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна, коментуючи перспективи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні внаслідок приєднання до Європейської хартії для малих підприємств.

Як повідомлялося, сьогодні уряд на своєму засіданні одностайно прийняв Європейську хартію, Президент видав Указ, яким доручив Кабінету Міністрів підготувати й затвердити план заходів щодо введення в Україні принципів Європейської хартії.

Ляпіна зауважила, що “Європейська хартія є добровільною, тому не потребує офіційного рішення країни про приєднання до неї, а передбачає лише оголошення вищою посадовою особою держави в усній формі бажання приєднатися до Хартії”. “Сподіваюсь, що Президент оголосить про таке бажання завтра на форумі “Влада і бізнес – партнери”, а Прем’єр оголосила про це на засіданні уряду, і цього буде досить”, - сказала народний депутат.

За її словами, “фактично на засіданні уряду не потрібно було ухвалювати рішення про прийняття Хартії. Завдання Кабінету Міністрів – розробити реальний і дієвий план заходів на виконання положень Хартії”.

“На законодавчому рівні в Україні переважна більшість принципів Європейської хартії вже закріплена”, - зазначила Ляпіна. Серед таких принципів вона назвала “сприяння підприємницькій діяльності, її підтримка, врахування пропозицій малого бізнесу, доступ до фінансування, спрощений порядок реєстрації, відкритість і прозорість в діяльності органів влади та ін.”.

Зокрема, Ксенія Ляпіна нагадала, що “в Україні діють Закон “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, який передбачає участь суб’єктів господарювання, в тому числі і об’єднань малого і середнього бізнесу, у здійсненні державної регуляторної політики, Закон “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, який закріплює такі принципи дозвільної діяльності, як розвиток конкуренції, прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру, відповідальність посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства, зменшення рівня    державного регулювання господарської діяльності, встановлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру та ін.”.

На переконання народного депутата, “в Україні не вистачає нового підходу до програм розвитку малого підприємництва”. Вона нагадала, що “з 2000 року діє Закон “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”, щорічно уряд приймає план заходів на виконання цієї програми, але фактично не виконує їх”. “Ці заходи декларативні, беззмістовні і не мають реальних позитивних наслідків, - зауважила Ляпіна. - Тому мале підприємництво в Україні і не відчуває ніякої користі від таких програм і заходів”.

За її словами, “уряду слід розпочати нарешті реальну роботу з підтримки і розвитку малого підприємництва”.

“Слід врахувати, - зазначила Ляпіна, - що наша економіка знаходиться під впливом світових глобалізаційних економічних процесів. Такі економічні процеси можуть бути корисні для економіки в цілому, але є досить ризикованими для малого бізнесу, якщо держава не допоможе йому стати частиною цих глобалізаційних економічних процесів”.

“Мале підприємство самостійно неспроможне знайти ринок збуту в Європі, воно не має фінансової можливості скористатися послугами консалтингову компанії, яка виведе його на європейські ринки”, - сказала народний депутат. На її переконання, “це має зробити держава, зокрема, шляхом створення інформаційних мереж, де підприємці малого і середнього бізнесу зможуть отримати інформацію про потреби їхніх товарів у Європі, про можливості європейських ринків та умови доступу до них”.

За словами Ляпіної, “держава також має терміново реформувати систему підтвердження відповідності вимогам безпеки і якості продукції до європейських стандартів”. “На сьогодні наш виробник непрозорий для Європи, - зауважила вона, - Європа не розуміє і не сприймає нашої системи сертифікації”. “Наш виробник, якщо він хоче вийти на європейський ринок, зобов’язаний отримати два сертифіката: один – український, другий – європейський, що фактично призводить до втрати конкурентоспроможності саме малого і середнього бізнесу, оскільки для цього він не має достатніх фінансових ресурсів”, - зазначила народний депутат. Як приклад сприяння держави у вирішенні цієї проблеми для малого підприємництва, Ляпіна назвала досвід Італії. “Італія відкривала лабораторії якості дуже високого рівня, яким надавала субсидії на обслуговування саме підприємств малого бізнесу, - зазначила вона. - Таким чином продукція малого італійського підприємства отримувала оцінку високої якості, але саме підприємство не витрачало на це великі кошти”. “Такі форми підтримки малого підприємництва дозволяють йому стати конкурентноздатним і увійти в процес глобальної економіки”, - наголосила Ксенія Ляпіна. 

“В процесі реалізації заходів на виконання положень Хартії мають об’єднатися всі гілки влади”, - переконана вона. За словами Ляпіної, “активну участь в цьому процесі має взяти місцеве самоврядування, яке ще досі не зрозуміло, що малий і середній бізнес - це єдине джерело стабільності і соціальної і економічної ситуації на місцях”. Хартія це прекрасний привід для такого об’єднання зусиль”, - наголосила Ксенія Ляпіна.