Іван Паньків: Низькі закупівельні ціни на молоко - це бомба уповільненої дії для переробників

“За останні 15 років  ситуація з низькими закупівельними цінами на молоко, яка призводила до кризового стану молочної галузі, спостерігалась вже двічі. Тримати корів ставало не вигідно, худоба вирізалась. В результаті страждали як виробники молока, які позбавлялись прибутків, так і переробні підприємства, які відчували гострий  дефіцит сировини для виробництва молочної продукції. Такі ж наслідки можуть бути і зараз”.

 

Про це Офіційному сайту Блоку сказав директор тренінгової аграрної компанії “Молоко”, директор ГО “Львівська аграрна дорадча служба” Іван Паньків, коментуючи ситуацію з закупівельними цінами на молоко та реакцію на неї  з боку органів місцевої влади. Нагадаємо: селяни Волинської області пікетували обласну держадміністрацію, вимагаючи підвищити закупівельні ціни на молоко. На знак протесту проти низьких закупівельних цін  і небажання молокопереробних підприємств їх підвищувати, селяни  один день не здавали молоко переробникам.

 

“Місцева влада не може встановлювати закупівельні ціни на молоко, але вона може впливати на ситуацію іншими способами”, - зауважив Паньків.

За його словами, одним з таких способів є “моніторинг і аналіз ситуації щодо впливу рівня цін на прибутковість виробництва тієї чи іншої продукції, надання висновків і рекомендацій переробникам”.

“Шляхом порівняння закупівельних ціни на молоко у березні та  червні,  а також  цін на молочну продукцію, яку  переробник виробив за цей же період,  можна визначити,  яка з сторін збільшила свої прибутки, а яка навпаки, - сказав Іван Паньків. - Якщо ціна на молочну продукцію підприємства зросла, а закупівельна ціна на молоко не змінилася, або навіть знизилась -  надприбутки отримують переробники”. “В такій ситуації, органи місцевої влади мають провести переговори з переробниками і пояснити, що низька закупівельна ціна на молоко призведе до масового продажу корів селянами і в результаті – через деякий час самі переробні підприємства опиняться в ситуації, коли вони будуть мати необхідне обладнання, працівників, можливості для продажу продукції, але не будуть мати головного – сировини. В результаті - на ринок почне надходити продукція підприємств інших держав і вітчизняні підприємства втратять свою конкурентноздатність, а це, в свою чергу, завдасть серйозної шкоди економічному розвитку району і області, де розташоване таке підприємство, місцеві бюджети втратять значну частину надходжень”, - пояснив він.

 

Говорячи про різницю у розмірі закупівельної ціни на молоко у особистих селянських господарств і великих фермерських господарств, Паньків зазначив, що “переробники молока пояснюють таку різницю низькою якістю молока, яке постачають селяни”. Проте, таку аргументацію він назвав “деякою мірою надуманою”. “На молокозаводах ведуться спеціальні журнали, в яких проводиться запис  якості молока, яке надходить для переробки як від селян, так і від великих фермерських господарств. Не завжди такі записи відрізняються”, - пояснив він.

 

“Місцеві органи влади мають всі можливості для перевірки і моніторингу якості молока різних постачальників, їх треба лише використовувати”, - наголосив Іван Паньків.

 

“Якщо є проблема якості молока, то і  держава,   і місцева влада,  і переробники можуть профінансувати певні просвітницькі, навчальні програми чи кампанії з метою підвищення рівня фаховості власників особистих селянських фермерських господарств та підвищення якості молока”, - запропонував фахівець.

 

За його словами, на ситуацію в галузі також може вплинути і уряд. Він зауважив, що “на сьогодні рівень закупівельних цін регулюється договірними відносинами між постачальниками молока і його переробниками”. “Уряд встановлює мінімальні закупівельні ціни на певну сільськогосподарську продукцію, зокрема на зерно, - зауважив він, - значить, уряд може встановити мінімальні закупівельні ціни і на молоко”.